Пізнавати світ цікаво

Навчання

Не відповісти на запитання – це означає позбавити дитину уважного, послідовного пізнання та розуміння навколишнього світу.

 

Схвалювати дитячі запитання означає підтримувати бажання навчатися

Дитина від самого народження зацікавлена навколишнім світом, але вона тільки починає його відкривати і розуміти. Спочатку вона вивчає його за допомогою зору, слуху і дотику. Коли дитина починає говорити у двохрічному віці, свою цікавість вона висловлює запитанням: «Що це?».
Приблизно на третьому році з’являються запитання: «Чому?» і «Як?». Дитина вже знає назви речей, але хоче дізнатися, для чого їх використовують і як вони пов’язані. У цей період дитячі запитання стають численними і різноманітними, а сама дитина поводиться надзвичайно наполегливо заради отримання відповіді. Не оминайте можливості похвалити її за запитання. Зауважте: «Це цікаве запитання», «Я радію, що тебе це цікавить», – у такий спосіб ви схвалюєте потяг до навчання і сприяєте формуванню її зацікавлень.

Не відповісти на запитання – означає позбавити дитину засобу уважно, крок за кроком, сприймати і розуміти навколишній світ. Відповісти дитині: «Ти ще мала, тобі цього не зрозуміти», «Припини запитувати, у мене болить голова», «Я зараз не маю часу, пізніше тобі розповім», «І звідки в тебе це запитання?» – отже принизити її, внаслідок чого дитина втратить до вас довіру.

Подумайте, чи матимете право сподіватися, що дитина у дитячому садочку, в школі буде активною, зацікавленою, витриманою і вчитиметься із задоволенням. Деякі дитячі запитання виникають тоді, коли дитина потребує контакту, уваги.

Пригадайте таку ситуацію. Ви заклопотані роботою. Дитина бігає навколо вас і постійно ставить запитання. Вони часто повторюються навіть тоді, коли ви їй «мимохідь» відповідаєте. Згодом ви почуваєтеся не дуже добре, робота просувається не так, як ви очікували, а дитина все наполегливіше ставить запитання. Це така ситуація, в якій вона запитаннями привертає до себе увагу. Тому, візьміть її на коліна, обійміть, поцілуйте і присвятіть декілька хвилин тільки їй. Після цього матимете можливість закінчити роботу без перешкод.

 

Ускладнення з відповіддю

(а) Я не знаю відповіді

Не бійтеся визнати, що не знаєте відповіді на дитяче запитання: «Перш ніж я тобі відповім, я мушу зазирнути в книжку. Довідаюсь щось завдяки тобі».

Покажіть книгу, де знайдете відповідь. Поспілкуйтеся з людиною, яка має більше інформації з цього питання. Залучіть дитину до здобуття знань, пошукайте відповідь разом. Не поводьтеся з дитиною як супермама або всезнаючий батько, які знають, як необхідно вчитися, а будьте такими батьками, які знають, як необхідно вчитися, відкривати щось, довідуватись про щось.

 

(б) Я знаю відповідь на запитання, але як її подати?

Ми часто і самі були здивовані запитаннями дітей, з якими маємо справу. Ми знали відповідь, хотіли відповісти, але як це зробити, щоб зрозуміла трирічна або п’ятирічна дитина? Власне, діти можуть усе зрозуміти, але ми неспроможні їм пояснити. Те, чого нам бракує, і те, що ми втратили, ставши дорослими, – це простота, канал, який розуміє дитина.

Кирило (3,5 роки) запитує вихователя: «Надя, як їде машина?»

Дитина в цьому віці задовольниться відповіддю: «Вона має мотор, який надає їй руху». Не пояснюйте більше, інакше ви зіштовхнетеся зі складними і незрозумілими словами.

 

Оберіть найвідповідніший час для навчання

Ми розповідаємо про вміння, які повинна опанувати дитина, щоб легше адаптуватися, швидше та успішніше навчатися в дитячому садочку. Але не всі ці вміння дитина повинна опанувати ще до того, як почне відвідувати дитячий садок.

Навчатися потрібно, але не слід підганяти дитину. Ваші вимоги стосовно того, що дитина повинна знати чи вміти робити у віці трьох, чотирьох чи п’яти років, мають відповідати її здібностям, у такому разі для засвоєння деяких умінь потребуватиметься менше часу, а навчання перетвориться на задоволення. Якщо ж ви прагнете до того, щоб ваша дитина стрибала на одній нозі у три роки, а її природний розвиток цьому перешкоджає, то єдине, що ви отримаєте, – це опір до навчання.

 

Як можна дізнатися, що ваша дитина готова до навчання? Поставте собі такі запитання:

  • Чи зацікавлена моя дитина зробити це?
  • Чи вдається їй тривалий час займатися одним видом діяльності?
  • Чи прогресує моя дитина завдяки вправам?

Якщо ваші відповіді заперечливі, то припиніть вправи. Поверніться до цього виду діяльності згодом, ви заощадите час і працю, а дитину убезпечите від непотрібних зусиль і відчуття неуспішності.

 

Якщо дитина виявляє зацікавлення, певний час займається якоюсь діяльністю, прогресує, вам потрібно:

  • надати дитині більше можливостей вправлятися у цьому вмінні;
  • осмислити різні види діяльності (матеріали), з якими дитина матиме справу;
  • робити це через розмову та гру, а не як лекцію, яку необхідно завчити.

Із розмов із батьками під час запису до дитячого садка ми зробили висновок, що вони мають потребу спостерігати, якою є їхня дитина порівняно з іншими дітьми того ж самого віку. Розповідаючи про свою дитину, батьки також часто порівнюють її зі старшою чи молодшою дитиною в сім’ї.

Нагадуємо вам, що діти різняться в своєму фізичному, ментальному і соціальному розвитку.

Не очікуйте, що ваша дитина у чотирирічному віці буде вміло штовхати м’яч, тільки тому, що так робив її старший брат. Зверніть увагу на те, що, можливо, її малюнки багатші та детальніші, ніж у брата в цьому віці.

Поки ви готуєтесь до дитячого садка, запам’ятайте: ваша мета – не створення супердитини, дитини, яка б опанувала всі вміння, що ми описуємо. Терпляче спостерігайте за своєю дитиною та слухайте її, таким чином ви визначите відповідний час для навчання. Ви збільшите шанси на успіх, навчаючи у відповідний час.

 

Повторення дає результати

Для того щоб дитина здобула вміння, необхідні час і повторення. Щоб вивчила оповідання, вона має почути його декілька разів. Щоб навчилася різати ножицями, потребується повторення, щоб ловити м’яч – також. Щоб дитина мила руки перед вживанням їжі без нагадувань – також необхідні час і повторення. Отже, якщо ви хочете допомогти дитині опанувати ці вміння, наберіться терпіння і, звісно ж, гарних слів.

Ми тільки хотіли вам нагадати, скільки разів ваше немовля, щоб схопитись за поручні та стояти, підводилось і падало, і як ви ласкавими словами підтримували, заохочували дитячу наполегливість.

Добре було б, якби ви продовжували робити так, коли ваша дитина підросте.

Повторення видів діяльності надає дитині:

  • можливість зазнати успіху, що є найважливішим мотивом для навчання;
  • елементи відкриття, адже дитина дізнається щось нове про себе і про ситуацію.

Запам’ятайте: повторення дає результати, якщо навчання – це розвага, а мета поставлена відповідно до можливостей дитини. Навіть тоді не забувайте, що увага в малих дітей короткотривала. Якщо дитина виявляє нетерпеливість, припиніть наполягати. Повторення може бути невдалим, якщо здійснюється проти волі дитини.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *